Розвиток творчих здібностей учнів

Ми живем і працюємо в час, коли в усій системі освіти йде процес переорієнтації на людину, на дитину, на учня.

Ми живем і працюємо в час, коли в усій системі освіти йде процес переорієнтації на людину, на дитину, на учня. Школа хоч і повільно, але серйозно почала звертатися до особистості учня, який поступово стає самоцінністю. Тому прагнення зрозуміти його особистість, вивчити його ставлення до навчання, до школи, вчителів, осягнути і зрозуміти почуття, настрій – це вже свідомо взята установка на взаємини з ним як з партнером, на спілкування з ним як з рівним, що має право на особисту думку.

Навчання і виховання учнів освітлене високою метою, мірою всіх речей є людина, особистість. Отже, в оцінювані діяльності школи головним показником слід вважати самопочуття в ній людини. Відомий російський психолог В.Краковський казав: «Школа хороша, если в ней хорошо каждому ребенку и взрослому». Тому для педагога особистість школяра має бути головною метою його турботи. Сучасний вчитель – це педагог, професіонал, широко освічена і культурна людина, гуманіст, інтелігент, який реалізує інноваційні підходи до навчання й виховання та розвитку молодого покоління. 

За роки своєї педагогічної діяльності я все більше впевнююсь, що яку б нову методику не застосовував педагог, в якій би формі не проводив уроки необхідно пам’ятати: навчальна праця для дитини має бути не тільки джерелом знань і майбутнього існування, а  й джерелом радості, сенсом її шкільного життя. В кожній дитині закладено потребу бути значущою. Потрібно не відбирати в дитини щастя реалізувати цю потребу, а дати шанс реалізувати себе в процесі навчальної діяльності.  

  Усвідомлюючи значення виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі нестандартні рішення, було розроблено Державний стандарт освітньої галузі «Технологія», який передбачає створення умов для реалізації індивідуальних можливостей кожного учня: розвитку творчих здібностей, прояву творчої ініціативи, здійснення творчого пошуку і, як наслідок, формування творчої особистості. Успішний  розвиток творчих здібностей можливий із застосуванням системи завдань різноманітних за характером діяльності, а також посильних та доступних для розуміння більшості учнів, щоб виховати у них впевненість у своїх здібностях і можливостях.  

Творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань  потягом до нового та оригінального, який вміє відкинути звичайне, шаблонне. Потреба людини  в творчості є життєвою потребою. Творчість – це діяльність  людини, яка породжує щось нове, відрізняється неповторністю, оригінальністю та суспільно-історичною унікальністю. Не всім дано рівні здібності та можливості від природи. В.О.Сухомлинський писав з цього приводу «До кожного учня потрібно підійти, побачити його труднощі, дати тільки йому призначене завдання ». Дитина   повинна відчути до себе увагу з боку вчителів, зацікавленість в її успіхах, доброзичливість. При такій умові учні з радістю відвідують школу, приділяють навчанню набагато більше уваги, що позначається на результатах навчальної діяльності. В іншому разі у дитини  формується байдуже, а іноді негативне ставлення до школи, що впливає на якість навчання.

В процесі навчальної діяльності намагаюсь:

  • формувати в учнів культуру навчальної праці;
  • реалізовувати принцип переконаності учнів у дієвості та необхідності знань;
  • розвивати самостійність учнів, як засобу їх інтелектуального розвитку;
  • навчати вмінню визначати мету, виробляти стратегію дії в її реалізації;
  • навчати мислити, порівнювати, узагальнювати, класифікувати і т.д.;
  • використовувати виховний потенціал мотивування оцінки, створювати ситуацію успіху та просування учня в творчому пошуку;
  • створювати необхідну  психологічну атмосферу підтримки та розвитку особистості.

Постійно працюю  над вдосконаленням власних методів і прийомів навчання, щоб змусити думку дитини творчо мислити, самовдосконалюватися в праці, стимулювати розвиток активності. Широко використовую в своїй роботі метод, випробуваний за часи своєї педагогічної практики – метод проектів. Виконавши проект, кожного учня наповнює почуття власної гідності та значимості. Практичні роботи дітей часто можна зрівняти з роботами справжніх майстрів. Під час виконання проектів діти працюють у групах, або індивідуально. Робота в групах розвиває у дітей почуття відповідальності,взаємовиручки, діти вчаться спілкуватися. Часто спостерігаю картину – учень, який мало помітний, замкнутий на звичайному уроці у групі розкривається. Він вчиться висувати ідеї, вирішувати проблеми, розв’язувати навчальні задачі, виявляє більшу зацікавленість і активність до навчання. Але іноді в класі знаходяться діти, які відмовляються працювати в групах. В основному це особистості, які хочуть реалізувати свої ідеї. Такі діти багато часу працюють  позаурочно. Знання засвоюють швидко. Їх втомлює монотонність, одноманітність. І тому, для мене важливо в роботі з такими учнями не загубити стежку спілкування. Намагаюсь якомога більше часу приділяти таким дітям. Часто вони виконують домашні завдання  на перспективу, навчаються за випереджаючими планами, працюють над додатковими творчими проектами.  Таких дітей стараюсь залучати до виконання роботи консультантів, або спікерів груп  для того, щоб вони змогли обов’язково реалізувати свій творчий потенціал,  вчились майстерності спілкування під час роботи у групі, а також  підпорядковували свою навчальну  працю принципу: «Навчаючись – навчай! Навчаючи – учись!»

 Метод проектів сьогодні є одним з основних у навчально-виховному процесі. Мої  учні працюють за цим методом багато років. В нашій школі традиційно, щорічно в кінці навчального року проводиться свято творчих звітів. Учні презентують  кращі роботи, що виконували на протязі навчального року. Такі звіти дають дитині можливість самоствердитися, повірити у власні сили, самовдосконалитися, обмінятися досвідом та ідеями з товаришами.  

  Працюючи за методом проектів сформувалась така орієнтовна схема  роботи.
1-2 уроки – уроки ознайомлення  з навчальною темою. Подача нового матеріалу, постановка навчальної проблеми, демонстрація практичних прийомів виконання. Ознайомлення учнів з темами творчих проектів.
3-4 уроки – уроки відпрацювання прийомів навчальної діяльності (Застосування  репродуктивного методу навчання. Вивчення технології). Розв’язання нестандартних задач. 5-урок  -  вибір теми творчого проекту. Мотивація вибору.
6-  17 уроки – робота над проектом.
18 – урок – презентація проектів (виставка, демонстрація )  

  Уроки на кожний окремий вид діяльності розбиваються відповідно до кількості годин та складності теми що вивчається. 

  Відомо, що діяльність є основним фактором розвитку і самовизначення особистості, тому організація самостійної і пізнавальної діяльності учнів на уроці – важливий аспект підготовки і проведення уроків різних типів. У практиці своєї роботи я проводжу  такі уроки.
Урок – лекція – на ньому проходить огляд усієї теми, висвітлюються основні завдання , подаються базові знання.
Урок – експедиція, чи подорож. Ми крокуємо з учнями в минуле. Вивчаємо історію народних ремесел, розвитку одягу.
Урок – панорама. Це  огляд основних новин сьогодення. Обговорення питань сучасної моди і т.п.
Урок – практикум, на ньому учні здобувають практичні знання та вміння.
Урок – ерудитів: що? де?коли?  Це урок інформації та змагань.
Відкриті уроки думки. Їх девіз: «Ти можеш!», «Я знаю, вмію, можу!», «Мудрий не той хто знає багато, а той знання якого корисні»
Урок – залік. Підсумкові уроки з тем.
Урок – роздумів. Доцільно проводити такі уроки при плануванні проектної діяльності,   створенні учнями ескізу  виробу, який будуть розробляти, виборі  конструкційних матеріалів та технології виготовлення і т.п. 

  Одне із головних завдань вчителя – навчити дітей здобувати знання самостійно. Це пов’язано з великим потоком інформації і малою кількістю годин по предмету. Сьогодні не можна задовольнятися тим, що учні здобувають знання лише в готовому вигляді: з підручника чи слів учителя. Вони активно досліджують самі, користуючись різними джерелами інформації. 

  Софія Русова сказала: «Чим глибша прірва між різними типами знань, потрібними для життя, і тими, що подаються школою, тим менший вплив школи на майбутнє життя учнів». Тому вважаю, що вчителям трудового навчання надзвичайно поталанило, бо ми даємо учням знання, які за любих обставин вплинуть на їхнє майбутнє. 

  Кожна дитина для мене  - особистість, із своїм характером, мотивацією, схильностями. До кожної ставлюсь з повагою до її людської гідності але й вимогливо. Вчитель, що не поважає учня, ніколи не заслужить і поваги до себе. 

  Основне завдання вчителя – вчити. Тому необхідно старатися всіма можливими засобами створити ситуації подиву, захоплення, успіху, які є необхідною умовою для підсилення інтересу до знань. 

  Завжди ставлю за мету: всі учні можуть і повинні засвоїти матеріал на найвищому для кожного з них рівні. Тому планую кожен етап навчального матеріалу і виробляю  критерії його оцінювання. Обов’язково корегую недоліки в знаннях учнів і у власній діяльності.  

  Для успішного навчального процесу необхідною умовою є співпраця вчителя й учнів. Ми повинні частіше оцінювати свої учнів, аніж ставити їм оцінки. Тільки підтримавши, додавши віри в себе, поставивши посильне завдання ми можемо допомогти дитині повірити, що вона може успішно засвоїти знання. 

  Наші діти вчаться жити ще в школі, бо дитинство  - не тренування до життя, а частина самого життя. І від того яким воно буде залежить їхнє доросле майбутнє. Тому кожній дитині, яку навчаю, стараюсь довести що вона повинна і  може добитись успіху. Для одних моїх учениць не є вершиною успіхи на рівні області, а для інших успіх на звичайному уроці породжує велике бажання вчитися і дізнаватися щось нове. У такі хвилини я щаслива, бо розумію якщо дитині цікаво і вона вірить в свої сили. Значить вона засвоїть знання і, головне, обов’язково використає їх в майбутньому. 

  Щоб отримати результативність у роботі, потрібно головне – любов до своєї роботи , любов до дітей. Бо тільки любов’ю можна запалити вогонь знань, тільки нею можна надихнути дітей на працю, пошук, тільки нею можна виховати дитину. І я щаслива, що доля подарувала мені таку любов, а з нею вдячність і повагу моїх вихованців.